Чому будівлі в Таллінні втрачають тепло? Ефір ETV+ з Артемом Уманцем, про ексклюзивну перевірку тепловізором

Чому будівлі в Таллінні втрачають тепло? Ефір ETV+ з Артемом Уманцем, про ексклюзивну перевірку тепловізором

Фахівці естонської компанії RIA.com Marketplaces нещодавно провели перевірку будинків на тепловтрати в Таллінні. До об’єктиву тепловізора потрапили різні будівлі, від Будинку Стенбока до «Суперміністерства». Член правління компанії Артем Уманець в ефірі ранкового шоу на каналі ETV+ розповів про експеримент та про те, які відомі будівлі втрачають найбільше тепла. 

– Чому ви вирішили взагалі провести цей експеримент і пройтися Таллінном з тепловізором?

– Тема енергоефективності та тепловтрат зараз дуже важлива у всьому світі. Ми тісно співпрацюємо із забудовниками в Україні, тому що у нас працює один із найбільших проектів у 45-мільйонній країні – DOM.RIA.com, який пов’язаний із нерухомістю. І нашій естонській компанії було цікаво провести це обстеження у рідному Таллінні. 

Ведучий шоу Андрій Тітов вивів на екран фото Будинку Стенбока, яке було зроблено на тепловізор. 

– Що можна сказати про тепловтрати в цій будівлі, яка була збудована ще в 1792 році? 

– Цьому будинку понад 200 років. І під час перевірки ми побачили, що основні тепловтрати проходять через віконні отвори, через дах, і не виключаю, що втрати можуть бути через перекриття. 

– А якщо казати, чому цей будинок пропускає тепло? Від чого це залежить? Від матеріалів, за допомогою яких збудовано цей будинок? 

– Безумовно, багато залежить від матеріалів, за допомогою яких було збудовано будинок. Але важлива і технологія будівництва. До речі, і зараз є багато сучасних будівель, які мають колосальні втрати. 

Слідом за Будинком Стенбока ведучі вивели на екран знімок готелю Телеграф. 

–  141 рік нещодавно відзначив готель Телеграф з моменту свого будівництва. Наскільки великі тут втрати втрати? 

Тут також основні тепловтрати проходять через вікна. Але, вочевидь, внутрішнє і зовнішнє оздоблення хорошої якості, тому стіни утримують тепло в середині і втрати мінімальні. Що не скажеш про сусідні будинки. 

Ведучий Андрій Титов запитав Артема Уманца і про вікна. 

– Зараз мода на великі вікна на підлогу. Але вважається, що вікна – це найбільше джерело тепловтрат. Це так? 

– Так. Але при цьому потрібно знати, що є енергоефективні вікна, які можуть забезпечити як світловий отвір, так і мінімізувати пропуск тепла.

Слідом на екран ведучий вивів фото будівлі «Суперміністерства», яка була добудована лише у 2017 році. 

– Тут прийнятний рівень тепловтрат, хоча вони й присутні через суцільні стіни зі скла. Але енергоефективність у цьому будинку все ж таки дозволяє економити сотні тисяч євро на рік. 

Наступна будівля, яка з’явилася на екрані – готель Radisson. 

– Видно, що досить добре зберігає тепло. Жовтого кольору, що означає тепловтрати, майже немає. Це так?

– Так. Основні тепловтрати йдуть через хол та сходовий проліт. При цьому самі номери дуже добре зберігають тепло, що не скажеш про будівлі, що примикають до готелю. 

– На вашу думку, як готелю вдалося досягти мінімальних тепловтрат? 

– Я ​​вважаю, що це, безумовно, технології при будівництві, якісні матеріали та обробка. 

Далі ведуча Олена Соломіна перейшла до питань, що стосуються власного житла. 

– Всіх хвилює питання власного житла. Ми говоримо про густонаселені райони Таллінна, де в основному панельні будинки. І ось я хочу зберегти тепло у своїй квартирі. Мені краще це робити самому? Або все ж таки краще утеплюватися всій багатоповерхівці? 

– Найчастіше, краще робити теплоізоляцію комплексно для всього будинку. Але тут постає питання чи згодні сусіди. Або мають можливість оплатити ремонт. 

– Багато людей, які живуть в утеплених панельних будинках, говорять про те, що в будівлі немає чим дихати. Чи це наслідки неправильних технологій? Або такий ефект спостерігається у будь-якому випадку. 

– Це насамперед технологія. Чому? Тут важливо дотримуватися питань комплексно: як ізоляції, так і вентиляції та опалення. У будинку можна зробити хорошу теплоізоляцію, але якщо немає хорошої вентиляції, то волозі нікуди подітися. Але для загальної енергоефективності, я радив би в першу чергу почати із заміни вікон, якщо воно того вимагає. А потім уже підходити до утеплення стін.

Підприємець про конференцію Äriplaan: бізнес розвивається, але проблема в банках

Підприємець про конференцію Äriplaan: бізнес розвивається, але проблема в банках

Оригінал нотатки був розміщений у Ділових Відомостях 26 вересня 2019

У Таллінні 25 вересня пройшла найбільша бізнес-конференція Äriplaan 2020, на якій власники компаній ділилися своїми успіхами та планами. Член правління естонської компанії RIA.com Marketplaces Артем Уманець, який переїхав до Естонії з України, розповідає про те, що цікавого вдалося почути, чому, на його думку, Україну недооцінюють і які проблеми зараз мають бізнес.

Член правління естонської компанії RIA.com Marketplaces Артем Уманець
Член правління естонської компанії RIA.com Marketplaces Артем Уманець

Коротко про цікаве

Конференція зібрала справді багато цікавих людей, які не з чуток знають, як заробляти, інвестувати і навіть втрачати гроші. Погоджуся з власником Kaamos Group Кайдо Йиелехтом, що підприємці – архітектори у світі бізнесу. Їхня роль може здаватися незначною з боку, але їх вирішення мають фундаментальне значення. Найголовніше у ролі підприємця – здатність зібрати навколо себе команду з однодумців, що й зробив Кайдо. Такого шляху намагаємось дотримуватися і ми.

Варто сказати про глобальний фокус. Необхідно шукати можливості в експортно-орієнтованих індустріях товарів та послуг. Цю думку озвучили кілька підприємців (в т.ч. Кайдо Йиелехт, голова Skeleton Technologies Тааві Мадіберк, власник Estiko Grupp Нейнар Селі, засновник Funderbeam Кайді Руузалепп, власник Skinest Group Олег Осиновський). На думку представників бізнесу, Естонія дуже маленька країна, щоб обмежуватися внутрішнім ринком. Осиновський впевнений, що найкраще починати експансію з найближчих та зрозуміліших ринків – наприклад, Латвії, Литви.

Але мене дивує, що багато хто веде бізнес у Білорусі, але якось не розглядає Україну як нові межі для заробітку грошей. А даремно.

Україна як об’єкт інвестицій

Два напрямки для розвитку бізнесу в Україні.

Перше – ринок землі сільськогосподарського призначення. Є всі передумови, щоби вважати це найбільшою реформою в Україні за останні 25 років. Ця країна вже найбільший гравець на глобальних експортних ринках зернових та олії. Усе це було досягнуто на орендній землі. Яких результатів можна досягти на землі, що перебуває у власності агрокомпаній, важко навіть уявити.

Друге – IT-напрямок. Найбільші естонські компанії вже відкрили офіси розробки в Україні: TransferWise ще у 2011 році, Bolt – влітку 2019. У RIA.com Marketplaces там теж є центр дослідження та розвитку. І на своїх проектах (auto.ria.com, dom.ria.com) можемо сказати, що українці – одні з найкращих айтішників у світі, і успіх цих сайтів ми зобов’язані саме командній роботі в цій країні.

Які проблеми мають бізнес?

Можна сказати, що бізнес в Естонії почувається спокійно. Робоча сила є. Чи не надлишок, але є з чого вибрати. Але одна проблема таки є – це банки. На конференції порушувалися питання щодо фінансового сектору. У зв’язку з виходом з Естонії кількох іноземних банків зникла конкуренція. Тепер рішення, дати кредит чи ні тому чи іншому бізнесу, може тривати навіть місяць.

Місцеві банки стали обережнішими. Через це спостерігатиметься повільний рух міжнародних платежів. Позначиться все це і на підприємцях.